Кафедра медицинской паразитологии и тропических болезней харьков
Мало того, что отечественных глистов у нас и так пруд пруди — мы заражаемся еще и «импортными». Специалисты отмечают, что во всех регионах мира, в частности Африке и Азии, существуют очаги таких паразитарных заболеваний, которых нет у нас. Но некоторые гады ползучие с границами не считаются.
И без того богатая коллекция родных «червячков» пополняется иноземными собратьями в какой-то степени за счет туристов, которые привозят заморские «подарки» домой. Причем подхватить за бугром нечисть можно без особого труда и даже с первой попытки.
Профессор кафедры паразитологии ХМАПО Екатерина Бодня рассказала, как ей довелось избавлять от паразитов с очень тяжелыми проявлениями болезни троих пациентов, которые всего лишь на один день слетали в Лаос и отобедали там в хорошем ресторане. Но для того чтобы подцепить экзотического красавца, не обязательно приобретать путевку в Таиланд или Кению.
Боллее 2700 видов гельминтов и 18 видов простейших вызывают заболевания людей во всех частях света.
На долю большинства соотечественников, ведущих оседлый образ жизни, могут достаться глисты, ввозимые в основном из стран Юго-Восточной Азии. Чаще всего живность привозится из Вьетнама, реже к нам попадают «нарушители границы» из Кореи, Лаоса, Кампучии. Ко всему прочему гости-паразиты прибывают к нам не только из дальнего, но и ближнего зарубежья — бывшего СНГ. По словам Людмилы Холтобиной, доцента кафедры паразитологии ХМАПО, паразитов могут «импортировать» к нам и жители Кавказа, Средней Азии.
Одна семейка таких глистных «эмигрантов» — анкилостомидозы — у наших сограждан пока не регистрируется, но они активно завозятся. И если учесть ситуацию с неуклонным потеплением климата, никто не даст гарантии, что заболевания, которые сегодня еще не обнаружены, не объявятся завтра. Зато уже вполне прижились в чужих краях возбудители
привозного стронгилоидоза — кишечные угрицы.
По статистике департамента здравоохранения и социального обеспечения США, смертность в стране от паразитарных болезней сравнима лишь с сердечно-сосудистыми и онкологическими патологиями.
Нельзя сказать, чтобы этой напасти у нас раньше не было, но пришельцам удалось изменить показатели заболеваемости по городу не в лучшую сторону. Это заболевание, по словам Людмилы Холтобиной, еще лет десять назад встречалось на нашей территории чрезвычайно редко — регистрировалось всего 0,02% заболеваемости среди населения. Но теперь харьковские специалисты столкнулись не только с ростом численности заболевших, но и с более тяжелым течением болезни.
Ситуация может стать еще более неблагоприятной, если завоз паразитов будет продолжаться, а простейшие правила гигиены — игнорироваться. Заражение этими паразитами происходит через почву. Их личинки могут попадать в организм человека и через кожу — при работе в огороде, ходьбе босиком по земле, на пляже, но чаще всего причиной заражения становятся плохо вымытые руки, овощи, фрукты, ягоды.
Главным пристанищем заразы считается зелень, которая, по мнению специалистов, богата не только витаминами. И наша, и привозная зелень изрядно загрязнена, да и мешки, в которых она транспортируется, стерильностью не блещут. К тому же большинство хозяек недостаточно обрабатывают ее перед употреблением, поскольку привычным мытьем под краном почва с листьев практически не удаляется. Поэтому врачи советуют, отрезав корешки, положить стебли в миску с водой хотя бы на полчаса. И только после замачивания, когда на дно осядет земля, зелень нужно тщательно вымыть под струей воды, после чего подсушить на полотенце.
Профессор Бодня не исключает и возможности приобретения вместе с привозным товаром на вещевых рынках и «нагрузки» к нему в виде паразитов. Посему после приобретения заветной вещицы ее стоит как следует постирать и прогладить горячим утюгом. Профессор настоятельно не советует покупать на рынках чищеные орехи, сухофрукты и корейские салаты, поскольку можно лишь предполагать, в каких условиях они чистятся, готовятся и фасуются. Возможно, горячий призыв соблюдать правила элементарной гигиены давно навяз в зубах, но перспектива стать ходячим инкубатором для разведения «братьев меньших» вряд ли придется кому-нибудь по нутру.
Комментарии
Екатерина Бодня, профессор, доктор медицинских наук, заведующая кафедрой медицинской паразитологии и тропических болезней ХМАПО
Лет 20 назад в нашем отделении обязательно пролечивали всех иностранных граждан, которые приезжали в Харьков. Теперь же мы не в состоянии контролировать ни личную гигиену иностранных граждан, ни завоз паразитов, и они разносятся по всему городу. Определить распространенность этих заболеваний тоже сложно, потому что лаборатории этим толком не занимаются. А между тем даже длительное присутствие паразита в организме может не выдать себя явными симптомами. Такие проявления, как кожный зуд, тошнота, слабость, утомляемость, отсутствие аппетита редко ассоциируются у врачей общей практики с присутствием в организме больного паразитов, и это часто приводит к ошибочной диагностике. У нас был больной, который 20 лет лечился от язвенной болезни. Хирурги удалили ему полжелудка, а истинной причиной его многолетних страданий был стронгилоидоз, который мы вылечили за две недели.
Людмила Холтобина, кандидат медицинских наук, доцент кафедры паразитологии и тропических болезней ХМАПО
Это чрезвычайно серьезные заболевания, которые могут привести к летальному исходу. В нашу больницу был доставлен больной, который не был обследован своевременно, и диагноз был поставлен слишком поздно. У больного в результате паразитирования кишечной угрицы развилась тяжелейшая астма, пневмония, и спасти его было уже невозможно. Буквально на следующее утро он умер, а причиной его смерти стал стронгилоидоз. Когда тело вскрыли — паразитами были поражены кишечник, печень, легкие.
Источник
Факультеты, кафедры
КАФЕДРА МЕДИЧНОЇ ПАРАЗИТОЛОГІЇ ТА ТРОПІЧНИХ ХВОРОБ
Сторінки історії
У 1968 році на базі кафедри
епідеміології, що була заснована 1937 року академіком М.М. Соловйовим, було
створено єдину в Україні клінічну кафедру медичної паразитології. Першим її
завідувачем стала доктор медичних наук, професор Р.Г. Лукшина — вихованка
одного з провідних паразитологів країни професора Є.С. Шульмана. Відтоді
на кафедрі були организовані цикли з клінічної паразитології для
лікарів-терапевтів, педіатрів, інфекціоністів та інших спеціальностей, цикли з
лабораторної діагностики паразитарних хвороб для лікарів-лаборантів. За роки
діяльності (до 1993 року), коли кафедра була самостійною, тільки на основних циклах
було підготовлено понад 5 тисяч фахівців!
У 2001 році кафедра медичної
паразитології та тропічних хвороб була відновлена як єдина в Україні. Нині
кафедру очолює доктор медичних наук, професор К.І. Бодня. На кафедрі в
різні роки працювали: доцент І.К. Москаленко, доцент Л.В Холтобіна., кандидати
медичних наук В.Н. Павлова, В.А. Коробова, В.І. Ковальов, В.С. Гусакова,
Н.С. Прудкіна, старший викладач Г.І. Наглова, старший викладач К.І Колесник
та старший викладач Л.В. Газзаві-Рогозина, які зробили істотний внесок у
розвиток вітчизняної медичної паразитології.
Професорсько-викладацький
склад кафедри на сьогодні: завідувач кафедри — Заслужений діяч науки і техніки
України, доктор медичних наук, професор Катерина Бодня, має вищу категорію,
доцент — кандидат медичних наук Тунзала Велієва Алі кизи, асистенти — кандидат
медичних наук Володимир Мироненко, кандидат медичних наук Світлана Коцина,
кандидат медичних наук Ануар Аль Хатіб, старший викладач — Любов Скорик.
В основі навчального процесу — клінічний
досвід
Бази кафедри — Комунальне
некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна
інфекційна лікарня» міста Харкова та Комунальне некомерційне підприємство
Харківської обласної ради «Обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня» міста
Харкова, Центр медичної паразитології, Військово-медичний клінічний центр
Північного регіону.
Робота з ними здійснюється на
договірній основі й дає можливість максимально наблизити навчальний процес до
реальних умов. До 15% ліжкового фонду кафедра використовує для госпіталізації
хворих, лікування яких відбувається з урахуванням потреб навчального процесу та
виконання наукової роботи.
Кафедра має всі умови для
забезпечення якісного навчального процесу
На
кафедрі проводяться цикли:
спеціалізації за фахом «паразитологія»,
- тематичного удосконалення з
питань клінічноїпаразитології «Медична
гельмінтологія та протозоологія» (для лікарів лікувального та педіатричного
профілю) - тематичного удосконалення з лабораторної
діагностики паразитарних хвороб «Лабораторна діагностика гельмінтозів та
протозоозів» (для лікарів-лаборантів КДЛ та біологів з вищою немедичною освітою,
які працюють в охороні здоров’я), - для паразитологів,
ентомологів, епідеміологів, біологів, зоологів, лаборантів, які працюють в
лабораторних центрах громадського здоров’я проводиться цикл тематичного
удосконалення «Проблеми медичної паразитології та ентомології».
Значна
увага на кафедрі приділяється оптимізації навчального процесу. Викладання
теоретичної частини курсу здійснюється виключно через проблемні лекції, а на
практичних заняттях перевага віддається клінічним дискусіям і засвоєнню
курсантами практичних навичок. Для вдосконалення контролю знань та умінь
слухачів на кафедрі створено великий банк ситуаційних задач, тестів різного
рівня.
Впорядковані та затверджені МОЗ
України 21 навчальний посібник, які широко використовуються в навчальному
процесі.
Методичних
рекомендацій — 12.
Патентів — 32.
Нововведень — 8.
Співробітниками кафедри надруковано понад 400 статей в журналах
та збірках.
На виконання доручення Президента
України, доручення Прем’єр-Міністра України щодо розробки протоколів надання
медичної допомоги та відповідно до наказу МОЗ України від 28.04.2004 року №
222/33 «Про затвердження складу робочої групи з розробки протоколів надання
медичної допомоги дорослому населенню» кафедра медичної паразитології та
тропічних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти є основним
розробником проектів галузевого класифікатору та протоколів надання медичної
допомоги дорослому населенню за профілем «паразитологія».
Кафедрою медичної паразитології
та тропічних хвороб розроблені проекти протоколів надання медичної допомоги
хворим за профілем «паразитологія». Фахівцями кафедри проводиться розробка навчальних
програм, видання навчальних посібників, розробка стандартних сертифікованих
методик досліджень, вирішення питань атестації лікарів, акредитації
лабораторій.
Вагомий внесок до медичної науки
Основні напрямки наукових
досліджень на кафедрі: патогенез, клініка й лікування гельмінтозів;
експериментальне та клінічне вивчення нових антигельмінтиків; питання імунітету
й алергії у хворих на паразитози; епідеміологія та профілактика опісторхозу,
демодекозу, ентеробіозу, лямбліозу, токсоплазмозу, токсокарозу тощо; вплив
антропогенного фактору на компоненти гнусу. Отримані нові дані успішно впроваджуються
в практичну діяльність лікувальних установ.
На
кафедрі виконується 4 планових НДР. Виконання плану по аспірантурі — 100%. Були
захищені кандидатські дисертаційні роботи: Ревенко Ж.А. (за спеціальністю 16.00.11 — паразитологія) та
Кондратюк В.В. (за спеціальністю 14.01.13 — інфекційні хвороби), 2016 року
— Коцина С.С. (за спеціальністю 16.00.11 — паразитологія), Бодня І.П. −
(за спеціальністю 14.01.13 — інфекційні хвороби), Аль Хатіб Ануар − (за
спеціальністю 16.00.11 — паразитологія).
При
сприянні завідувача кафедри та відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України № 261 від 06.03.2015 року в
Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України створена
Спеціалізована вчена рада Д 64.609.05 з
правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття
наукового ступеня доктора (кандидата) медичних наук за спеціальностями 14.01.13 «Інфекційні хвороби», 14.01.33 «Медична
реабілітація, фізіотерапія та курортологія» та 16.00.11 «Паразитологія».
Перспективним напрямком роботи кафедри є подальше вивчення порушень
процесів адаптації при паразитарних інвазіях та їх корекція, розробка пропозицій
для практики охорони здоров’я, подальша оптимізація навчального процесу з
використанням результатів власних наукових досліджень і досягнень світової
науки.
Співпраця з колегами, як чинник успіху
Кафедра проводить велику
лікувально-діагностичну роботу в галузі медичної паразитології. Упродовж
багатьох років науковці кафедри співпрацюють з фахівцями практичної охорони
здоров’
я
усіх областей України. Така співпраця дає можливість
підвищити рівень підготовки фахівців-практиків, удосконалити систему
епіднагляду за паразитарними хворобами в Україні.
Разом
із закладами практичної охорони здоров’я викладачі кафедри виконували спільні науково-практичні
роботи з підвищення ефективності протиепідемічних заходів та профілактичної
роботи, рецензували звіти лікарів, що атестувалися, приймали участь у Днях
спеціалістів за фахами «інфекційні хвороби», «паразитологія» та «клінічна
лабораторна діагностика». Професор К.І. Бодня приймає участь у проведенні
нарад-семінарів МОЗ України, проведенні конференцій,
проведенні основних кворумів
лікарів-паразитологів та інших фахівців України та СНД, де виступає з
доповідями.
Шановні колеги!
У
патології людини
в
се ще значне місце посідають
паразитарні хвороби
. Саме тому, вже в сучасних умовах, належить
розглянути питання про перехід до нової стратегії боротьби з цими хворобами, оскільки
здоров’я нації є інтегральним показником цивілізованості держави та відображає соціально-економічний
стан суспільства. Враховуючи важливе соціальне й медичне значення своєчасного
виявлення хворих на паразитарні хвороби, в Україні потрібно якнайшвидше відновити
втрачений науковий потенціал з медичної паразитології. А численність видів
збудників паразитарних хвороб, розмаїтість шляхів і факторів їх передачі
вказують на необхідність постійного вдосконалення шляхів та методів як лікування,
так і профілактики.
Колектив кафедри запрошує лікарів з України, а також з інших
країн опанувати спеціальність «паразитологія» та суттєво підвищити свою
кваліфікацію.
Навчально-виробничий план кафедри на 2020 рік
Список рекомендованої літератури для самостійної роботи слухачів
Перелік навчальних посібників для самостійної роботи слухачів
українська
22.05.2020
Оголошено прийом заявок для участі у конкурсі проєктів наукових досліджень і розробок “Підтримка досліджень провідних та молодих учених”
22.05.2020
Національним фондом досліджень України оголошений конкурс наукових і науково-технічних проектів «Наука для безпеки людини та суспільства»
21.05.2020
День вишиванки 2020
08.05.2020
Наказ № 199-з від 07 травня 2020 р. «Про продовження навчання лікарів-інтернів на очних циклах інтернатури»
28.04.2020
28 квітня Всесвітній день безпеки і здоров’ю на роботі
Источник
Содержание:
Харьковская областная клиническая инфекционная больница (ОКИБ) – современное лечебно-профилактическое учреждение, предоставляющее круглосуточную медицинскую помощь больным с инфекционными заболеваниями г. Харькова и Харьковской области.
Основные задачи Областной клинической инфекционной больницы:
- Обеспечение качественной и эффективной помощи больным инфекционными заболеваниями различного происхождения;
- Внедрение новых технологий диагностики и лечения инфекционных болезней;
- Оказание консультативной и организационно-методической помощи медицинским учреждениям области первичного и вторичного уровней оказания медицинской помощи.
Областная клиническая инфекционная больница рассчитана на 240 коек, на которых ежегодно получают медицинскую помощь около 7 тыс. больных. Специалисты больницы ежегодно проводят консультации около 10 тыс. больных.
В больнице проводятся клинические, гематологические, биохимические, цитологические, серологические, бактериологические, иммунологические исследования, а также УЗИ, рентгенологические и другие обследования.
В 2002 году на базе больницы открыт Областной консультативный специализированный гепатологический центр.
Структура Областной клинической инфекционной больницы:
Приемное отделение – круглосуточный прием больных.
Основные задачи приёмного отделения: приём поступающих больных, постановка диагнозов и распределение пациентов в профильные отделения больницы. В приёмном отделении проводятся все необходимые диагностические мероприятия, консультации специалистов.
Экстренная и неотложная медицинская помощь, а также госпитализация пациентов по направлению службы «скорой помощи» осуществляется круглосуточно.
Рентген с кабинетом УЗИ-диагностики проводит рентгеноскопические, рентгенографические, флюорографические, специальные рентгенологические исследования.
Кабинет функциональной диагностики.
Физиотерапевтический кабинет.
Дезинфекционно-стерилизационные отделения.
Больница является клинической базой кафедр инфекционных болезней МАПО, инфекционных болезней медицинского университета, медицинской паразитологии и тропических болезней МАПО, общей и клинической иммунологии и аллергологии университета им. В.Н. Каразина, а также базой стажировки учащихся медицинских училищ м. Харькова, врачей и средних медицинских работников области по циклу инфекционных болезней.
Основными направлениями научной деятельности кафедр являются разработка новых методов диагностики и лечения острых инфекционных болезней (иммунотерапия, энтеросорбция, антибактериальная, противовирусная терапия, магнитолазерная терапия и другие, изучение различных сторон патогенеза отдельных инфекций, в том числе и состояния иммунной системы).
Справка:
В 1970 г. завершилось строительство 2-х лечебных и 1-го административного корпусов по адресу: проспект Героев Сталинграда, 160, в которых разместилась 22-я городская клиническая инфекционная больница для взрослых, а через несколько лет и 21-я детская инфекционная больница, всего было 700 коек.
В 1982 г. завершилось строительство еще одного лечебного корпуса на 300 коек, что позволило существенно улучшить материально-техническую базу, организовать профильные отделения и обеспечить надежную изоляцию больных с различными инфекциями в боксированных палатах. Были организованы две инфекционные больницы – 22-я городская клиническая инфекционная больница для взрослых и 8-я детская инфекционная больница для детей по 500 коек в каждой.
В 1992 году 22-я городская инфекционная клиническая больница была реорганизована в Областную инфекционную клиническую больницу.
Отделения организации Харьковская областная клиническая инфекционная больница
Приемное отделение
Этаж: 1 Телефон: +38 (0572) 97-60-16
Основные задачи приёмного отделения: приём поступающих больных, постановка диагнозов и распределение пациентов в профильные отделения больницы. В приёмном отделении проводятся все необходимые диагностические мероприятия, консультации…
Читать подробнее
Отделение интенсивной терапии
Отделение интенсивной терапии (ОИТ) — это специализированное отделение, в котором обеспечивается интенсивный уход (лечение и мониторинг) за пациентами, находящимися в критическом состоянии. Отделения интенсивной терапии также называют…
Читать подробнее
Контакты организации Харьковская областная клиническая инфекционная больница
Адрес:
Харьков, Слободской район, проспект Героев Сталинграда, 160
Метро:
Армейская, Дворец Спорта
График работы:
Круглосуточно
Телефон:
Копировать
Дополнительные телефоны
| Описание | Телефон |
|---|---|
| Гепатологический кабинет: с 9:00 до 15:00 | +380 (572) 97-60-16 |
Отзывы об организации Харьковская областная клиническая инфекционная больница
Источник